Почему я про нее вспомнил? Она мне напомнила кое о чем... Дело в том, что в моем родном Киеве уже стало плохой традицией, когда разная недобитая националистическая шваль устраивает ежегодно 14 октября свой шабаш, посвященный, так называемой, УПА - украинской повстанческой армии. Говоря проще, это марш бандеровских недобитков, которые стреляли в спины солдатам Красной Армии, сотрудничали с нацистами и убивали мирное население Западной Украины и сопридельных государств. Они жгли, вешали, придумывали пытки, которые сравнимы по своей жестокости с пытками средневековых инквизиторов. Сколько народа они загубили...

Село Уланово. Глуховского р-на. Посмотрите кого убивали бандеровцы. Это учителя, агрономы, врачи...
( Read more... )
( Read more... )
Перепечатка.
Перевод, источники указаны под катом.
В Московії відьом, які блюзнірствували біля вівтаря, мєнтам здала церква. В Україні на ексгібіціоністок, які спиляли хреста, заяву до мусарні накатала ОУН.
В Московії це зрозуміло, їхній клір належить до сусіднього з МВС відомства. Натомість в Україні, де за словами тієї ж таки ОУН діє режим внутрішньої окупації, звертатися по допомогу до окупантів є трохи дивним.
Важко уявити Бандеру, який пише заяву в мусарню, або Шухевича, який позивається до суду, що до захисту честі й гідності. Це б означало, що ні честі, ні гідності в нього нема.
Вся проблема від некоректності назв. Було б ОУН назватися добровільною дружиною помічників міліції й ми б не мали когнітивного дисонансу.
Вот так.


О, як я мрію навчитися писати Такі Поезії!!!!!
Мій відомий Вірш про Степана Бандеру значно програє..... :-(((((

Надруковано у газеті "Літературна Україна" 06 жовтня 2011
( Текстова версія )
Оригинал взят у goutsoullac в Висока Поезія
Оригинал взят у sandra_shelk в Висока Поезія
Ахвiгєть!
Гуси, гуси, гусенята, візьміть мене на крилята...
Iнакше не скажеш!
Iллiада! Одiссeя!
От шо таке вже сучасна гiшторiя Украïнu!


![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)

Коли мій приятель, відставний офіцер Служби безпеки України, розповів мені про те, що легендарний терорист, вбивця Степана Бандери Богдан Сташинський живий, при цьому мешкає не десь за кордоном, а у Києві, я спершу не повірила. Більше того: одразу ж виникло питання, чому після стількох років мовчанки Сташинський вирішив дати інтерв'ю? Причому – саме мені? Мій приятель відповів просто: «Сташинському цього річ виповнюється вісімдесят. Боїться померти і забрати з собою в могилу деякі таємниці. А чому тобі? Бо за тебе поручився я».
Ми зустрілися у квартирі на Печерську, неподалік від Вічного вогню. Звичайна трикімнатна квартира зі старими, радянськими меблями та плазмовим телевізором – як ознакою часу. Плюс комп'ютер на столі – ознака того, що господар квартири намагається стежити за технічним прогресом.
Злегка сутулий, з залисинами і сивиною чоловік, який на вигляд має значно менше свого віку, зовсім не схожий на того Богдана Сташинського, якого я бачила на фотографіях. Щоправда, мене попереджали, ( Read more... )
Ага. А еще дневник Берия тайный нашли и опубликовали.

