Вспомнилось: Я люблю колисання зелених віт...

[turaru]

Я люблю колисання зелених віт
і шумливе в степу колосіння,
відчуваю тоді:
весь довколишній світ
проростає з насіння.
Одцвітає,
і зріє
і сіє себе ж
в оніміння осіннє,
щоб ніколи не знати
ні краю, ні меж -
тільки знать воскресіння.
Степ хвилює мене,
день п'янить, як вино, -
диво сонця і небо синє...
І хто скаже мені,
де ж воно, празерно,
де ж воно пранасіння?
Студить вітер чоло -
і ніяких дивин! -
десь далеко його голосіння...
А я чую клітиною кожною:
й він
виростав із свого насіння!

(Вiктор Корж)

salatau

Кстати: МЕСТОВ НЕТ!

←Помощь блоггеру→